Удари по Києву - лише початок? Що західна преса пише про новий план Путіна

Німецьке видання Bild пов'язує масовані російські удари по Києву та області, зокрема із застосуванням балістичної ракети "Орешник", з новим етапом стратегії Володимира Путіна.

На думку видання, чергові атаки на українську столицю можуть бути не лише демонстрацією сили, а й частиною ширшого плану Кремля щодо посилення тиску на Україну.

Втім, не всі аналітики погоджуються з таким сценарієм.

План Путіна

Як пише Bild, Кремль не відмовляється від наміру повністю захопити Донецьку область, хоча Україна продовжує стримувати російський наступ.

На думку видання, Москва може готувати активну фазу бойових дій на літо 2026 року, а удари по Києву - будуть лише одним з елементів цієї стратегії.

Австрійський військовий експерт, полковник Маркус Райснер у коментарі виданню заявив, що Росія нині концентрує зусилля на центральній ділянці східного фронту, одночасно посилюючи тиск на Харківську, Сумську та Запорізьку області.

"Її мета полягає в тому, щоб атакувати Україну там, де її оборона ослаблена. Україна буде змушена перекинути війська на північ - щоб Росії згодом було легше наступати й захопити Донецьку область", - пояснив Райснер.

Водночас не всі експерти вважають, що йдеться саме про підготовку масштабного літнього наступу. Британський аналітик з питань Росії Кір Джайлз у коментарі Bild зазначив, що наразі не бачить "переконливих доказів" такої операції.

За його словами, зараз для Москви важливі не територіальні здобутки.

"Точне розташування лінії фронту зрештою не є визначальним для результату війни. Ключову роль відіграють дипломатичні, економічні та політичні чинники", - вважає Джайлз.

На його думку, Росія намагається підірвати стійкість України - через тиск з боку США, удари по цивільному населенню та руйнування інфраструктури.

Саме в цю логіку, вважає аналітик, вписуються останні атаки на Київ, під час яких Росія застосувала близько 600 дронів і 90 різних ракет.

Однак, як зазначає Bild, Україна готувалася до такого сценарію.

Полковник української армії Володимир Польовий розповів виданню, що Київ усвідомлював наміри Росії, тому посилював оборонні рубежі й паралельно розвивав можливості для "ударів у глибину": по логістиці, складах і промислових об'єктах на території РФ.

За останні місяці такі атаки фактично стали щоденними. Українські далекобійні дрони уражають нафтопереробні заводи, паливні бази та оборонні підприємства Росії.

Маркус Райснер називає це частиною "стратегічної повітряної кампанії" України проти російської воєнної економіки.

За його словами, ефективність цих ударів значною мірою забезпечується підтримкою західних оборонних компаній, які постачають Україні необхідні компоненти.

Україна знайшла свої "козирі"

За спостереженнями колумністки британської Guardian Наталі Точчі, у Києві сьогодні відчувається "спокійна впевненість".

Українці не очікують швидкого завершення війни й розуміють, що попереду ще складні місяці. Але водночас бачать: російський наступ сповільнюється, а навантаження на економіку РФ зростає.

Схожу оцінку дав і президент Фінляндії Александр Стубб. В інтерв'ю Yle він заявив, що ситуація для України нині "виглядає краще, ніж будь-коли".

"Перший рік цієї війни був боротьбою України за виживання. Потім були три роки стійкості. А тепер це чиста математика", - сказав Стубб, додавши, що, за його оцінками, Росія зазнає більших втрат.

Ці висновки перегукуються і з публікацією Economist, де зазначається, що Україна завдає Росії дедалі відчутнішої шкоди - як на фронті, так і російській економіці.

Американський журнал Time, своєю чергою, пише, що Україна змогла знайти власні "козирі" навіть в умовах скорочення підтримки США. Видання пов'язує це насамперед із розвитком дронових технологій, які дозволяють Києву завдавати ударів углиб Росії, атакувати логістику та оборонну інфраструктуру.

Time проводить паралель із біблійною історією Давида і Голіафа, де результат визначають не масштаби ресурсів, а точність, технології та здатність адаптуватися швидше за супротивника.

Західні видання також звертають увагу, що останнім часом все частіше з'являються розмови про можливі переговори між ЄС та Росією, і про те, хто міг би представляти Європу в такому процесі. Серед потенційних представників називали Ангелу Меркель, Маріо Драгі та Саулі Нііністьо.

Колумністка Guardian Наталі Точчі вказує: реальних переговорів наразі немає, але сам характер цих дискусій свідчить про важливу зміну - Європа дедалі більше починає сприймати себе як самостійного геополітичного гравця, особливо на тлі скорочення американської підтримки України після повернення Дональда Трампа.