"Тепер на моє весілля чекає пів країни". Історія дівчини, у якої через обстріл Росії згоріла весільна сукня

Тисячі жінок із України та закордону підтримали Дар'ю Слєсаренко, яка через російський обстріл по київській Лук'янівці втратила весільну сукню за місяць до свята. Вони безплатно запропонували їй свої сукні, аби тільки врятувати свято дівчини.

28-річна Дар'я віддала своє вбрання на ушивку в ТРЦ "Квадрат", який згорів дотла.

У розпал обстрілу, розповідає дівчина BBC News Україна, вона це не усвідомлювала, але коли все було вже позаду, на емоціях написала допис у Threads, який згодом зібрав понад мільйон переглядів.

"Я розумію, це не трагедія і не горе – люди через обстріли втрачають домівки та близьких – але мені просто хотілося поділитися", – каже вона.

Тисячі повідомлень посипалися відразу, але дівчина про це навіть не знала – після обстрілу наречений викликав їй швидку.

Дар'я живе на Лук'янівці – київському районі, куди ракети та дрони прилітають мало не під час кожної масштабної атаки по столиці.

"Боліло серце, були наче ознаки інсульту, і швидка наколола мене ліками, від чого я відразу заснула", – розповідає Дар'я.

"А коли прокинулася, то побачила мільйон коментарів".

Сотні суконь різного дизайну, фасонів і років, чи не кожна з них із історією – все це виглядає як карколомний весільний салон онлайн.

Хтось би сказав, а може спалена весільна сукня – це до нещастя, і варто відкласти весілля? Такі думки в коментарях у Дар'ї українці теж висловлювали.

Насправді ж перед весіллям на дівчину впало стільки випробувань, що вона й сама думала про те, щоб перенести свято.

Але не тепер – тепер на її весілля і на те, яку сукню вона обере, чекає мало не пів України.

Нас звела війна

"Можна сказати, нас звела війна", – розповідає дівчина історію знайомства із майбутнім чоловіком.

Дар'я Слєсаренко і Володимир Бондаренко родом із Ізмаїла Одеської області – містечку майже на кордоні із Румунією.

Дівчина давно працює в Києві, але з початком повномасштабного вторгнення поїхала в Ізмаїл, до рідних.

У той самий день, коли її мама виїхала за кордон – Дар'я зустріла хлопця, 30-річного Володимира.

"А коли через три місяці моя мама повернулася, я вже в нього жила", – сміється Дар'я.

Згодом пара переїхала до Києва і через рік Володимир освідчився дівчині.

Весілля вирішили відкласти до кінця війни.

"Але пройшов рік, два, три і ми подумали, що молоді, кохаємо одне одного і напевно кращого часу зробити це не буде, тож вирішили більше не відкладати".

Усе мало бути скромно – розпис на двох у красивому рагсі на Воздвиженці, і ресторан так само, тільки на двох, після.

Ніяких вишуканостей чи надмірностей – найбільшою покупкою мали стати хіба що золоті обручки, які молодята вже надивилися собі в одній українській мережі.

Вбрання дівчина купила собі заздалегідь – за кордоном знайшла "красиву пишну спідницю", а в українського бренду купила блузку, яка ідеально до неї пасувала.

"Це мав бути класичний, елегантний образ, який і через 20 років виглядав би актуально", – описує Дар'я концепцію своєї весільної сукні.

Та у неї не збереглося навіть її фотографії, щоб поділитися.

За рік до весілля, каже дівчина, вона "вирішила серйозно зайнятися здоров'ям" та схудла на 50 кілограмів, тож все те, що гарно лежало на ній раніше, тепер просто висить.

Так весільне вбрання Дар'ї потрапило в ТРЦ "Квадрат" на ушивку, що мала бути готова вже за кілька днів.

Але тут стався обстріл.

Ніхто із салону із нею не зв'язався – та і навряд це можливо, каже дівчина, адже квитанція із її номером телефону, скоріше за все, теж згоріла всередині.

Обручки чи життя кота?

Але перед тим у пари сталася ще одна подія, яка, здавалося, перекреслювала всі найближчі плани на весілля.

Як і всі молодята перед весіллям, Дар'я із Володимиром накопичували гроші.

Та зненацька серйозно захворів їхній кіт – розкішний пухнастий брюнет Теодор, у фото якого з оголошення на ОЛХ дівчина закохалася з першого погляду.

Теодору тільки три роки, але в нього виявили онкологію.

Розміром аж 2,5 см і розташована біля мозку, пухлина почала тиснути на нього, пригнічуючи когнітивні здібності кота.

Через це у нього з'явився набряк мозку, судоми, епілептичні напади.

"Ми вчора тому і в укриття не пішли, бо від стресу в нього стаються напади, а в переносці цей стрес для нього був би ще більший", – розповідає дівчина.

Лікарі сказали, каже Дар'я, що є три варіанти – "сидіти на ліках та чекати, коли він піде від нас", оперувати або віддати на променеву терапію.

Але 9 із 10 котів, як їй пояснили у ветеринарній клініці, не переносять операції, і тільки терапія дає високі шанси на виживання.

Щоб врятувати кота, пара витратила всі заощадження – і на золоті обручки, і на костюм для чоловіка, тільки сукня у "Квадраті" і залишилася.

"У вересні в мами померла кішка від онкології, і це була для нас сімейна трагедія. Деякі люди не розуміють цього, але ми дуже любимо нашого кота, наше пухнасте дитя, і питання про те, обручки чи врятувати кота, в нас взагалі не стояло", – каже дівчина.

"Будемо на церемонії або без обручок, або купимо якусь біжутерію – головне, що ми разом", – додає Дар'я.

Але витрати виявилися ще більшими, ніж очікувалося.

Довелося навіть взяти кредит, каже Дар'я, тому що "тільки променева терапія, без МРТ, седації і аналізів коштувала нам 160 тисяч гривень".

"А перед тим, буквально за кілька годин до того, як ми дізналися про хворобу кота, ми віддали гроші на купівлю своєї першої машини", – каже дівчина.

"Тож все було просто одне на одне", – додає вона.

"Багато хто пропонував мені сімейні реліквії"

"Можливо, мені просто потрібна була ця підтримка, тому що все, здавалося, пішло не так", – каже Дар'я про резонанс, який викликав її допис про згорілу весільну сукню.

Багато дівчат мріють про своє весілля, ретельно виношують плани про те, як воно виглядатиме, якою буде сукня.

"І я розумію, що багато хто пропонував мені сімейні реліквії", – ділиться враженнями дівчина.

"Можливо, для когось їхня весільна сукня не така важлива, але були дівчата, які писали, що от ми не думали ніколи, що зможемо розстатися із своєю сукнею, але заради вас... Були і ексклюзивні вбрання, і багато дорогих брендів, сукні, які дівчата за своїми мірками шили чи звідкись привозили".

Дар'ї писали українки з Польщі, Чехії, Німеччини, Канади, США, Великої Британії – зазначали, що готові позичити чи віддати їй свою сукню, якщо тільки вона встигне вчасно організувати доставку.

Зрештою, велику послугу Дар'ї виявила блогерка Катерина Остапчук, яка зв'язалася із міжнародним українським брендом Vladiyan Royal Dresses, який погодився надати Дар'ї одну із своїх суконь для свята.

Як виглядатиме її нова сукня – Дар'я поки що не знає.

Дівчина живе у Києві, а бренд розташований у Чернівцях.

І для них це теж величезний виклик – організувати для неї сукню за місяць до весілля.

У дописі Дар'я написала, що до весілля 20 днів, але "це було на емоціях", каже вона, і до свята насправді залишилося 25 днів.

Та навряд це полегшить завдання салону – зазвичай студії беруть замовлення на весільні сукні за кілька місяців наперед.

Тож попереду в дівчини ще той марафон – сьогодні вона матиме розмову із дизайнером, і вже невдовзі поїде на примірку в Чернівці.

Поїздку туди теж оплачує бренд, каже Дар'я.

Дівчина каже, що свої пригоди із сукнею вона показуватиме в соцмережах – адже тепер за нею стежать багато людей.

Наречена міркує над тим, аби в якийсь спосіб віддячити всім тим жінкам, хто відгукнувся на її історію в такий важкий для неї момент – можливо, в якомусь форматі запросити їх на весілля і зробити спільне фото.

Чи попросити когось із брендів організувати для них велкам-дрінк або лимонад.

"Раніше тільки наші батьки знали про наше весілля, а тепер, виходить, на цей день чекає ще пів України", – каже Дар'я.

"Ніколи не думала, що моя історія об'єднає стільки українок", – додає зворушена наречена.