Колеги дружили і мали однакове тату. Згодом виявилося, що вони сестри

Джулія Тінетті та Кассандра Медісон мали багато спільного, і незабаром після того, як вони познайомилися, працюючи в одному барі, стали подругами. На той момент жодна з них не знала, наскільки близькими вони були насправді.

Джулія і Кассандра обидві виросли у 1990-х роках у штаті Коннектикут у Сполучених Штатах. Хоча в дитинстві вони не знали одна одну, вони жили лише за 15 хвилин їзди одна від одної - і обидві були усиновлені.

У дитинстві Кассандра завжди думала про свою біологічну матір і мріяла колись зустрітися з нею. Вона розмірковувала, чи успадкувала її усмішку або очі. Вона знала, що її біологічна родина походить із Домініканської Республіки в Карибському басейні.

"Вони вирішили віддати мене на усиновлення, бо були дуже, дуже, дуже бідні і просто не могли дозволити собі залишити мене", - каже Кассандра.

Уже молодою жінкою Кассандра почала намагатися знайти свою біологічну родину, але в неї не було свідоцтва про народження, і всі її зусилля ні до чого не привели.

У 19 років Кассандра зробила татуювання з прапором Домініканської Республіки на руці, щоб нагадувати собі про своє походження. "Бути домініканкою - це для мене велика гордість", - каже вона.

Через п'ять років Кассандра почала працювати офіціанткою в барі. Там вона познайомилася зі своєю колегою Джулією, яка помітила прапор, витатуйований на руці Кассандри.

Цікаво, що Джулія також мала татуювання з прапором Домініканської Республіки - тільки на спині. Вона вирішила зробити це татуювання у 22 роки також як нагадування про місце, де народилася.

Незабаром Джулія й Кассандра усвідомили, що обидві були усиновлені. "Я сказала щось на кшталт: "Так, мене усиновили звідти", - згадує Джулія. - "А [вона] сказала: 'Зачекай, бо мене теж усиновили звідти'. Це мене просто приголомшило"".

Вони почали запитувати людей: "Як ви думаєте, ми схожі?" - і ті відповідали: "Так, ви двоє схожі", - згадує Джулія.

Незабаром вона й Кассандра жартома почали говорити людям, що вони сестри. Кассандра навіть запропонувала одягатися однаково, щоб вони виглядали ще більш схожими.

Усе це починалося як жарт, але в якийсь момент у них з'явилася думка, що вони можуть бути родичками. Вони вирішили порівняти документи про усиновлення - але там не було нічого, що вказувало б на те, що вони сестри. У документах зазначалося, що вони народилися в різних місцях, а їхні біологічні матері мали різні прізвища.

Згодом обидві змінили роботу і роз'їхалися. Джулія залишилася в Коннектикуті, а Кассандра переїхала до штату Вірджинія. Вони підтримували зв'язок, але через відстань вже не були такими близькими, як раніше.

Потім, через багато років, Кассандра отримала в подарунок на Різдво набір для генетичного тестування. Завдяки йому вона знайшла двоюрідну родичку, яка повідомила, що її біологічна мати померла у 2015 році. Новина була спустошливою - але кузина допомогла їй дізнатися про багатьох інших членів родини, зокрема про біологічного батька.

Кузина Кассандри розповіла їй, що її батькам було дуже важко, коли вона була немовлям. Вона домовилася про телефонну розмову Кассандри із її біологічним батьком Адріано Луною Кольядо, і він розповів їй деякі подробиці того, що сталося, коли її віддали на усиновлення.

Він сказав, що родина була настільки бідною, що вони спали на земляній підлозі. Коли мати Кассандри була вагітна нею, її старший брат також був дуже хворий, і батько вирішив, що єдиним способом для родини впоратися буде віддати Кассандру.

Незабаром Кассандра почала планувати поїздку до Домініканської Республіки. Вся її біологічна родина чекала на неї в аеропорту - всі були в футболках із її фотографією. Кассандра кинулася в обійми батька - вони обіймалися і плакали разом.

Це була чудова поїздка, але повернення Кассандри додому принесло несподіваний поворот. На зв'язок вийшла жінка на ім'я Моллі. Вона була найкращою подругою Джулії в дитинстві. Їхні батьки разом подорожували зі США до Домініканської Республіки, щоб усиновити дітей.

Моллі вважала, що є біологічною сестрою Кассандри, оскільки в обох у свідоцтвах про народження було вказано однакове ім'я матері. Але ДНК-тести показали, що вони не сестри, а лише далекі родички, і ім'я у свідоцтві про народження було неправильним.

Втім, у Моллі було фото біологічної матері Кассандри, яка, за її словами, виглядала ідентично до Джулії, тож вона наполягала, що насправді саме Медісон і Джулія є сестрами.

Кассандра зателефонувала з відео своєму біологічному батькові й запитала, чи віддавали вони коли-небудь ще одну дитину на усиновлення.

"Він виглядав так, ніби з нього випустили повітря, - каже Кассандра. - І він сказав: "Так, так і було". А я сказала: "О Боже. Ти ніколи мені про це не розповідав"".

З цим новим відкриттям Кассандра відчула, що не можна гаяти часу. Щойно з'явилася можливість, вона дістала ще один набір для генетичного тестування і проїхала вісім годин крізь снігову бурю до місця, де жила Джулія.

На результати тесту довелося чекати два з половиною тижні. Очікування було болісним для обох - жодна з них не могла зосередитися на роботі, чекаючи новин.

Нарешті результати надійшли. Джулія відкрила повідомлення - і там було підтвердження: вона і Кассандра були сестрами.

"Чесно кажучи, це божевілля, - каже Джулія. - Увесь цей час ми були сестрами і навіть не знали про це".

Медісон розплакалася, коли дізналася правду. Вона розповіла про це батькові, який був у захваті і хотів якнайшвидше зустрітися з Джулією. Тож сестри спланували спільний політ до Домініканської Республіки.

Коли вони прибули, вся родина знову чекала на них - цього разу в футболках із фотографіями обох сестер. Батько підійшов до Джулії, міцно обійняв її і сказав: "Mi hija" - моя донька.

Їхня перша спільна поїздка як сестер була сповнена радості, музики і танців. Кольядо каже, що возз'єднання з доньками стало найбільшим подарунком, який коли-небудь дарував йому Бог.

"Я дуже щасливий, по-справжньому щасливий. Кожного разу, коли вони приїжджають мене відвідати, моє серце наповнюється радістю. Ми зустрічаємо їх з любов'ю та ніжністю, так, як мають робити всі родини", - каже він.

"Це прекрасна історія. Не кожному випадає можливість розповісти таку історію", - додає батько.